В Івано-Франківську минулий тиждень видався тихим і скупим на новини, однак на сесії міськради було розглянуто кілька питань, які обіцяють значну активізацію міського середовища уже в найближчий час. Газета «Галицький Кореспондент» в статті «Добазарилися» повідомляє важливу для мешканців міста Івано-Франківська інформацію: «міськрада продала земельну ділянку під найбільшим у місті речовим ринком на Новгородській за 3 млн. грн.». Газета називає також «справжнього власника ТОВ «Мальва», депутата міськради, бізнесмена Ріяфеда Гасимова. До речі, він вважається особливо наближеним до міського голови… Колишній власник фірми Олександр Долішній, за неперевіреною інформацію, переуступив пану Гасимову корпоративні права у «Мальві» за 2 млн. дол.». Підприємці, що торгують на цьому ринку зібралися під «білим домом» на мітинг і виразили занепокоєння можливою втратою торгових прилавків та праці загалом. Газета розповідає про зустріч пікетувальників з мером Віктором Анушкевичусом. Той «вийшов до них, і одразу з’ясувалося, що базарники добре пам’ятають, кому міський голова завдячує посадою. – Ми голосували за вас всі. Якби не було базару, ви не були би мером, – задала тон розмови літня жіночка в зеленому пуховику. – Я пам’ятаю 2006 рік, коли був у вас на базарі, – не заперечував Віктор Андрюсович, – Сьогодні дивлюся вам в очі і кажу: я не змінився за ці два роки... – Ура!!! – схвально відреагував натовп. – Значить, я написав папір і розписався, що в разі мого обрання на посаду міського голови мінімум два роки ніяких рухів з перенесенням у вас не буде. Вже скоро три роки. Сьогодні виноситься питання продажу землі…» Далі в «щирій» дискусії з міським головою мітингувальники вимагали зняти питання продажу ділянки під ринком з порядку денного сесії. І мер негайно погодився, пообіцяв зняти…і «ще раз заробив народне «ура». Але от на сесії рішення про продаж ділянки … було підтримане народними обранцями. Депутатів начебто переконало те, що «адміністрація ринку ТОВ «Мальва» уклала з Асоціацією підприємців-фізичних осіб додаток до договору про викуп землі, який зобов’язав «Мальву» зберегти кількість робочих місць і не піднімати вартість оренди торгових площ... Угода має діяти не менше 5 років з моменту приватизації ділянки». Однак автор статі сумнівається в «щирості» намірів власників і наводить аргументи окремих депутатів, висловлені ними у курилці сесії. Ті «назвали додаток «чистим окозамилюванням». Адже проект генплану забудови і ПДП (план детально планування території), мовляв, містобудівна рада схвалила приблизно місяць тому, а договір з торговцями розірвати, якщо земля приватизована, – ніяка не проблема для фахового юриста. ПДП передбачає будівництво торгового центру, підземного паркінгу і так далі». Отож, справді, «добазарилися» в усіх розуміннях цього слова. Очевидно, що вже найближчим часом численні підприємці з ринку на Новгородській вимагатимуть в міського голови публічно відповісти за «базар». Газета «Прикарпатська правда» пише про спробу міськвиконкому продати ще одну земельну «ділянку» в самісінькому центрі міста, що власне є облаштованою територією довкола центрального універмагу «Прикарпаття». «Городян дуже здивувало, кому спала на голову абсурдна думка перетворити доглянуте місце для відпочинку перехожих, матерів із малими дітьми на будівельний майданчик…А влаштовують цей фарс конкретно під… народного депутата, представника «Укранафти» І.Палицю, котрий тривалий час підгодовує як бютівців, так і нашоукраїнців. Тепер він схоже поставив нахлібникам свою умову. Віддайте прилеглу до універмагу територію. Спочатку під автостоянку, щоб не було великого шуму. А пізніше можна змінити цільове призначення землі, вигнавши на ній висотку», - пише газета. Міській владі потрібні гроші і ось офіційний орган міської ради газета «Західний кур’єр» повідомляє про те, куди ці гроші витрачаються. Адже в столиці Прикарпаття небувалими темпи ведеться спорудження… меморіального комплексу Степанові Бандері на Європейській площі. Міський голова особисто ознайомився з ударною будовою і зазначив в інтерв’ю газеті: «Спорудження меморіалу не збивається із графіка – Я особисто задоволений, а загальне задоволення громадськості буде висловлене 1 січня, – каже Віктор Андрюсович. – Я неодноразово бував на об’єкті і контролюю хід будівельних робіт. З графіка ми не випадаємо, а навпаки – йдемо із випередженням» Що стосується коштів, то Віктор Анушкевичус відзначив, що «весь комплекс коштуватиме місту 6,5 мільйона гривень». Не відомо, чи ще щось доведеться продавати, щоб покрити видатки на «будову сторіччя» на честь ювілею провідника ОУН, однак влада міста має значні проблеми із заборгованістю за газ: міські урядовці весь час звертаються до мешканців з проханням погасити заборгованість за енергоносії. І ось газета «Репортер» публікує сенсаційний матеріал, в якому оприлюднює поки що тільки одне прізвище злісного боржника. А саме… «начальника управління житлово-комунального господарства Петра Косюка: головний комунальник міста заборгував за теплопостачання аж 1874 гривні». Журналісти «Репортера» нагадують чиновникам міськвиконкому про те, що саме вони звинувачували в проблемах з газом «7% населення, які мають заборгованість більше ніж півтора тисячі гривень». Серед них, за інформацією журналістів, приховуються й інші високопосадовці, імена яких обіцяють оприлюднити в наступному номері. Газета «Івано-Фракнівський оглядач» переймається іншою проблемою: «Центральні ЗМІ України поширили думку, що українські емігранти масово повертаються додому. Та повернення можна вважати поодинокими випадками, ніж тенденцією… Можливо зараз і збільшився приїзд українських заробітчан додому, але це тільки під час новорічно-різдвяних свят. Канікули минуть швидко, і трудові мігранти знову повернуться на чужину». Газета подає коментар Мирона Дмитрика - голови громадського об’єднання «Бюро прав людини», який вважає, що «повернення заробітчан є повною нісенітницею: в Україні криза є глибшою як за кордоном. Повертатися у гірше становище ніхто не буде. За статистикою і надалі більше людей виїжджає ніж повертається. Уся інформація що українці їдуть додому… є безглуздою вигадкою влади». Газета «Вечірній Івано-Франківськ» пише про ще одну проблему, яка торкається населення області: підвищення відсоткових ставок за кредитами. «Кредитні договори, які банки пропонують для підписання клієнтам є типовими і у всіх міститься пункт , що в разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України кредитор має право збільшити або зменшити процентну ставку за користування кредитом», - констатує автор статті. Далі подається довге юридичне роз’яснення, яке подаємо із значним (але дуже цінним для клієнтів банків) скороченням: «Враховуючи практику укладання договорів кредитування, що є типовими для всіх клієнтів і не змінюються банком на вимогу клієнта, то є всі підстави вважати, що договір кредитування насправді є договором приєднання, бо, споживач бажаючи укласти договір, не має можливості вплинути на його умови щодо зміни відсоткової ставки. За таких обставин положення договору кредитування, що надають банкам право на власний розсуд змінювати відсоткову ставку, є дискримінаційним згідно закону «Про захист прав споживача». Клієнт має право при піднятті процентної ставки за наданим кредитом, перед підписанням додаткової угоди на вимогу банку, вимагати від банку отримання обґрунтування причин і обставин підвищення процентної ставки за кредитним договором, їх розрахунок у відповідності до чинного законодавства» А за необґрунтоване підняття кредитної ставки банки несуть відповідальність згідно з законом України «Про банки і про банківську діяльність». Одним словом, з вище прочитаного стає зрозуміло, що юристи та юридичні компанії вже готові надавати консультації населенню і порушувати судові справи проти всіх банків. Принаймні безробітними тепер вони не будуть: роботи у них вистачить на довго. Обласний тижневик «Галичина» задався питанням, що перешкоджає розвитку туризму на Прикарпатті? «Рік туризму в області добігає кінця, а іноземних туристів на Прикарпатті й досі майже не видно», - пише газета. І це в той час, коли «у Польщі курсують численні автобуси, набиті екскурсійними групами з країн Західної Європи. До нас же не їдуть. Бо тутешня відпочинкова інфраструктура, надто ж готелі, розрахована здебільшого на донецьких олігархів та аналогічних клієнтів, які полюбляють відпочивати з азіатським розмахом – з бурхливою пиятикою та дикими оргіями. Натомість європейські туристи прагнуть насамперед затишку і щоб очей не мозолили «нічні феї», - такий висновок робить «Галичина». Щоправда, газета не наводить довідок у місцевих підприємців, які безпосередньо приймають гостей - хто ж все таки їм більше до «душі» і до «кишені»: донецькі олігархи зі своїми «азійськими» захцянками, чи перестарілі німецькі пенсіонери, що прагнуть відпочити від «радощів» бурхливої молодості? Журналісти газети «Репортер» також переймаються туризмом і частково дають відповідь своїм колегам з «Галичини» на запитання - чому ж до нас не їде «культурний» турист? У статті «Вандалізм над церквами» йдеться про дерев’яні храми Прикарпаття: «Експерти ЮНЕСКО визнали що українські дерев’яні церкви не мають аналогів у світі. Здавалося б таке визнання має спонукати нас до особливого пошанування і збереження спадщини. Та насправді маємо…суцільний дисонанс». Далі автор статті висловлює весь душевний біль і обурення з приводу того, як священики та парафіяни знищують ці автентичні пам’ятники старовини «варварським обшиванням бляхою та пластиком, що вже спричинило до втрати численних пам’яток архітектури». Газета публікує розслідування, в якому виясняє чому священики міняють автентичні дерев’яні вікна дерев’яних церков на пластикові склопакети навіть без погодження з управлінням архітектури. Журналіст наводить приклад однієї з церков УАПЦ, священик якої о. Юрій Павличко думає інакше: «нічого поганого в тому, що дерев’яні вікна міняють на пластикові немає, бо якщо їх знову міняти на дерев’яні, то вони знову будуть гнити». Тим часом душпастер добре обізнаний з тим, що його церква занесена в реєстр пам’ятників архітектури, але на своє самоуправство в питанні реконструкції говорить: «то що я маю у Президента питати, чи маємо право вікно міняти?». Не тяжко передбачити, що б сказав на це сам Президент В.Ющенко, великий любитель старовини, однак зрозуміло, що ніякі іноземці не будуть захоплюватися понівеченими храмами і архітектурними «кітчами» із пластиковими віконними рамами та дверима. Тож поки що розраховуємо на туриста з Донбасу, бо як і він переведеться (поїде відпочивати на Захід), то і нам доведеться подаватися туди ж, але вже тільки на заробітки. Підготував Василь Хом’як, “Остров”
